Без мистецтва не існує життя

30.01.2019 16:58

30 січня у Центрі економічного зростання Мамалигівської ОТГ у рамках проекту «Різні громади – спільні рішення для економічного зростання» відбувся майстер-клас з петриківського розпису від художниці Світлани Танас. Такий захід у Мамализі проходить вперше, тому наш кореспондент поспілкувалася із пані Світланою, щоб побільше дізнатися про петриківський розпис.

- Коли відбулося ваше перше знайомство з петриківським розписом?

- З дитинства. Коли була маленька, я бачила у бабусі дощечку, декілька мисочок і ложечки, розфарбовані петриківським розписом. Мене завжди цікавило, що це за диво і як народжуються такі роботи. Скорена такою красою, вирішила спробувати свої сили в цьому мистецтві, тому вступила до дитячої художньої школи м.Хотин. Під час навчання наш викладач познайомив нас поближче із цим видом мистецтва. Спочатку не дуже виходило, але мені петриківка дуже сильно подобалась і я докладала максимум зусиль, аби навчитися у майбутньому створювати такі ж гарні роботи, як ті, які я бачила у бабусі.

- Скільки часу приділяєте петриківці?

- Петриківському розпису, якщо чесно, я не приділяю багато  часу, бо його у мене катастрофічно не вистачає. Зайнята більше, як то кажуть, хлібом насущним, але стараюсь не забувати, що не тільки хлібом єдиним живе людина. Так, по-трохи… Але, останнім часом дедалі більше повертаюсь до петриківки, оскільки зараз в тренді національне і такі роботи привертають велику увагу.

- Що надихає на створення робіт?

- Природа, квіти, пори року. Деколи хочеться працювати з холодними відтінками, деколи з теплими – це вже залежить від настрою.

- На вашу думку, в чому унікальність петриківського розпису?

- В самобутності, в простоті. Але цієї простоти, починаєш  досягати, коли набиваєш руку. Тоді роботи виглядають уже більш естетично, дуже гарно орнаментально, але для цього потрібно багато працювати.

- Що ви можете порадити тим, хто тільки починає займатися розписом?

- Набратися терпіння, не падати духом і пам’ятати, що це копітка робота. Потрібно багато працювати і вдосконалюватися, аналізувати свої помилки і хвалити себе за досягнення – тоді розпис буде виконуватися, як пісня, – легко і натхненно.  Зазвичай людина, особливо діти, якщо бачать, що щось не виходить, зупиняються на досягнутому. Цього робити не варто, бо кожна людина геніальна по-своємо, і потрібно працювати, щоб розкривати в собі талант, розвивати і вдосконалювати свою професійну майстерність.

- Які у вас є ще захоплення, окрім розпису?

- Різні. Якщо суто образотворче мистецтво – то це рисунок, живопис, пейзаж, портрет. Також займаюся стрижкою, макіяжем, манікюром. Якщо чесно, зараз перебуваю у пошуку, намагаюсь зрозуміти, до чого найбільше у мене лежить душа.

- Чому сьогодні важливо підтримувати та розвивати народне мистецтво?

- Щоб воно не переродилося і не забулося. Те що підзабувається потрібно відроджувати і зберігати. Мистецтво – це душа. Без мистецтва взагалі нічого не може бути. На мою думку, без мистецтва людина не зможе прожити.

Фотогалерея: Без мистецтва не існує життя