Соціальний захист

Роль родини та стосунків батьків у житті обдарованої дитини

Іноді батьки не зауважують обдарованості своїх дітей (це буває, наприклад, якщо дитина перша і єдина) або опираються прирахуванню своїх дітей до обдарованих («Я не хочу, щоб моя дитина була обдарованою, нехай вона краще буде нормальною»),  починають надмірно «експлуатувати» здатності дитини та поміщають її у штучні умови (наприклад, позбавляють можливості спілкуватися з однолітками).

Усе це лягає додатковим вантажем на плечі дитини, адже в якийсь момент вона сама відкриває свою обдарованість і розуміє, що чимось відрізняється від інших. Дуже важливо в цей момент підтримати дитину, показати що її особливість – це нормально, що вона має на це право і, звичайно, що поза залежністю від того, чи буде вона виявляти свої таланти надалі чи ні, усе одно її люблять.

Батьківське відкриття обдарованості власної дитини повинно народжувати радісне очікування й готовність вирішувати пов’язані з цим проблеми. Задача полягає в тому, щоб вчасно знайти вірний момент, правильні слова та приклади для дитини, щоб вона мала здорове самосприйняття, тому що уявлення про саму себе – це багато в чому кристалізація того, як на нас реагують інші люди.

Проведені дослідження показали, що самооцінка високообдарованих молодших школярів нижче, ніж у третини їхніх ординарних однолітків, а соціальна впевненість нижче, ніж у чверті. У зв’язку з цим ще раз хочеться підкреслити, що обдаровані діти більш чуттєві й уразливі в соціальному плані, тому важливо, щоб насамперед батьки формували в них адекватне ставлення до себе.

Наступним найбільш відповідальним моментом у житті обдарованої дитини є її вступ до школи, особливо якщо це не спеціалізований, а звичайний навчальний заклад.

Дитина може стати ізгоєм, тому що однокласники будуть «мстити» їй за те, що вона розумніша й талановитіша, ніж вони, а в учителів «нестандартна» дитина швидше за все буде викликати роздратування, оскільки вони звикли орієнтуватись не середній рівень. У даному випадку ніщо не зможе змінити батьківської підтримки й заохочення.

Обдаровані діти особливо мають потребу в розвитку в них самостійності, самодисципліни та самоврядування в навчанні, і якщо школа не задовольняє їхніх запитів, то їм доводиться піклуватися про себе самим.

Отже, батькам необхідно:

- приймати дітей такими, які вони є, а не розглядати їх як носіїв талантів;

- спиратись на власні сили й дозволяти дитині самій шукати вихід зі сформованої ситуації, вирішувати кожну задачу, яка їй під силу, навіть якщо самі можуть робити це краще та швидше;

- не тиснути на дитину в її шкільних справах, але завжди бути готовими прийти на допомогу в разі потреби;

- точно розрахувати момент і ступінь реакції на потребу дитини (якщо дитина поставила запитання, то не піддаватися спокусі розповісти про предмет усе, що вони знають самі, а тільки дати відповідь).

Роль батьків у вихованні обдарованої дитини в сім’ї:

- повага до бажання дітей самостійно працювати;

- організація різноманітних ігор, вікторин, розгадування і складання кросвордів, ребусів;

- надання дитині свободу вибору;

- надання авторитетної допомоги;

- створення умов для конкретного втілення творчої ідеї;

- терпимість до безладдя;

- заохочення обдарованої дитини;

- здібність до самоаналізу;

- розвиток цікавості, допитливості, інтелекту й формування пізнавальних інтересів;

- знання психологічних особливостей обдарованої дитини;

- розуміння їхніх потреб та інтересів;

- мати творчий особистий світогляд;

- володіння почуттям гумору;

- взаємозв’язок сім’ї і навчального закладу;

- застосування форм і методів народної педагогіки;

- виховання культури мовлення;

- створення затишних і безпечних умов для розвитку.

Рекомендації батькам з виховання обдарованої дитини:

1. Дитина – це не експериментальний майданчик для психолого-методичних новацій та апробації, це не іграшка і не втіха, не «помічник» на старість.

2. Даруйте дитині батьківську любов, повагу, створіть умови для розвитку, дайте можливість їй жити власним життям. Не задовольняйте власні емоції за рахунок дітей.

3. Допомагайте, але не заважайте їм самим робити свій вибір.

4. Виховуйте дитину як рівну собі, тоді вона буде відстоювати власну думку, поважати інших, буде вільною, талановитою особистістю.

5. Спілкуйтесь частіше з дітьми, намагайтеся бути в курсі їх справ, підтримуйте їх у будь-якій ситуації, пояснюйте існування різних точок зору.

6. Підтримуйте родинні стосунки, влаштовуйте сімейні свята, ігри.

7. Виховуйте дитину в гармонію з природою.

8. Дайте можливість дитини спробувати себе в різних напрямках творчої діяльності, не дозволяйте кидати розпочату справу, доки не отримаєте перших результатів, щоб зробити певні висновки.

9. Спонукайте до праці, примушуйте виконувати певну роботу, навіть інколи за рахунок свого часу.

10. Радійте успіхам ваших дітей.

11. Виражайте свою любов до дітей так, щоб вони її відчули.

12. Пам’ятайте, що любов – це і турбота про інших.

13. Пам’ятайте, що проблеми дитини – це проблеми батьків і починати щось змінювати треба спочатку з себе.

Рекомендації батькам, які бажають розвивати здібності своїх дітей:

1. Не стримуйте розкриття потенціальних можливостей психіки.

2. Уникайте однобокості у навчанні та вихованні.

3. Не позбавляйте дитину ігор, забав, казок, створюйте умови для виходу дитячої енергії, рухомості, емоційності.

4. Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, кохання, поваги до себе та оточуючих), оскільки людина, енергія якої прихована, найменш спроможна досягти висот самовираження.

5. Залишайте дитину на самоті й дозволяйте займатися своїми справами. Пам’ятайте: якщо ви хочете своїй дитині добра, навчіть її обходитись без вас.

6. Підтримуйте здібності дитини до творчості й проявляйте співчуття до невдач. Уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини.

7. Будьте терплячими до ідей, поважайте допитливість, питання дитини. Відповідайте на всі запитання, навіть якщо вони, на ваш погляд, виходять за межі дозволеного.

Підготувала практичний психолог Дойна Кодіца

Проєкт «Створення відкритого простору соціально-психологічної підтримки матері та дитини» виконується випускницями Академії Жіночого Лідерства, що реалізується Українським Жіночим Фондом в партнерстві з Національним Демократичним Інститутом (NDI) в рамках програми «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність (DOBRE)». Мамалигівська ТГ є партнером програми DOBRE, яка реалізується консорціумом організацій на чолі з організацією Всесвітні Громади (Global Communities) й фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Зміст є відповідальністю ГО «Відродження МК» і не відображає точку зору УЖФ, NDI, Global Communities та USAID.

Ви не авторизовані у системі для того щоб ви мали змогу коментувати новину вам необхідно авторизуватися або зареєструватися