Соціальний захист

Вплив сім’ї на успішне виховання та навчання дитини з особливостями психофізичного розвитку

Дитина з порушеннями психофізичного розвитку – це не пасивний член суспільства, а особистість, яка має право на задоволення власних соціальних потреб: на повноцінну освіту, відпочинок, працю, створення сім’ї, пенсійне забезпечення, доступ до культурних цінностей. Тому питання особистісного розвитку дитини з порушеннями психофізичного розвитку привертає велику увагу батьків, педагогів, психологів, дефектологів.

З огляду на це ведуться пошуки чинників, що сприяють успішному вихованню та навчанню маленької особистості та запобіганню невстигання дитини в колективі, труднощів її адаптації.

З цього можна зробити висновок, що основну роль у вихованні таких дітей відіграють саме батьки, що важливою функцією сімейного виховання є пробудження та підтримка в дітях прагнення навчатися.

У чому ж полягає вплив сім’ї і школи на успішне навчання дитини з порушеннями психофізичного розвитку?

Сучасна школа дає дитині наукові знання і виховує свідоме ставлення до дійсності, а родина забезпечує практичний життєвий досвід, виховує вміння налагоджувати дружні стосунки з ровесниками, дотримуватися позитивної соціальної поведінки, справедливості. Важливим є рівень психологічної зрілості дитини, що характеризується високим ступенем розвитку таких якостей і процесів, як:

- сформованість прийомів ігрової діяльності;

- розвиток соціальних емоцій і достатній рівень морального розвитку;

- розвиток уяви;

- достатній рівень наочно-образного мислення, пам’яті, мовлення, уваги, спостережливості;

- адекватна самооцінка.

Для гармонійного розвитку особистості необхідно і те й інше.

Тому шкільна успішність є важливим критерієм оцінки дитини з порушеннями психофізичного розвитку як особистості з боку дорослих та однолітків. Ставлення до себе як до учня значною мірою визначається сімейними цінностями. У дитини на перший план виходять ті її якості, які найбільше турбують батьків – підтримка власного авторитету. Важливо й те, щоб педагоги і родина виховували в особливого вихованця навички:

- сприймати й оцінювати себе як повноцінну особистість;

- усвідомлювати й відображати особисті почуття та бажання;

- визначати своє місце в колективі;

- адекватно реагувати на помилки та невдачі;

- приймати рішення;

- розв’язувати конфлікти позитивним шляхом;

- позитивно сприймати інших дітей та спілкуватися з ними.

Особистісною особливістю в таких дітей може стати тривожність. Висока тривожність набуває стійкості при постійному незадоволенні з боку батьків. Якщо тимчасові труднощі, які переживає дитина, роздратовують дорослих, виникає тривожність, страх зробити щось погано, неправильно. Той же результат досягається в ситуації, коли дитина навчається досить успішно, але батьки чекають на більше та пред’являють високі, нереальні вимоги.

Через зростання тривожності та пов’язану з нею низьку самооцінку у дітей можуть знижуватися навчальні досягнення та з’являється невпевненість у своїх силах. Це призводить до ряду інших особливостей – бажання дочекатися і дотримуватися лише вказівок дорослого, діяти лише за зразками та настановами, острах виявити власну ініціативу, формальне засвоєння знань, умінь, навичок та способів дій.

У таких випадках, як правило, батьки незадоволені спадною продуктивністю навчальної діяльності дитини, все більше й більше зосереджуються на спілкуванні з нею, що підсилює емоційний дискомфорт. Виникає замкнене коло: несприятливі особистісні особливості дитини відображаються на її навчальній діяльності, низька результативність діяльності викликає відповідну реакцію оточуючих, а ця негативна реакція, в свою чергу, підсилює особливості дитини, які виникли. Розірвати це коло можна, змінивши установки та оцінки батьків. Не караючи дитину за окремі недоліки, батьки знижують рівень її тривожності та цим сприяють успішному виконанню навчальних завдань.

І батьки, і школа завжди можуть знайти можливість для формування пізнавального інтересу в особливих школярів. Перш за все потрібно сформувати позитивне ставлення до діяльності, розкрити її зміст, потім залучити дітей до розв’язання практичних та пізнавальних завдань; у ході роботи обов’язково підкреслити досягнення дітей, підбадьорювати та підтримувати інтерес постановкою все нових і нових завдань та питань.

Якщо стане помітно, що особливі школярі не цікавляться навчанням та навчальними предметами, то спершу потрібно з’ясувати, чим іншим цікавляться, яке коло інтересів. Це важливо знати, щоб виховувати пізнавальні інтереси на основі вже наявних та запобігти нерівномірному розвитку здібностей.

Причини цього такі:

- несформоване позитивне чи створене негативне ставлення до навчання, тобто не підготовлені передумови виховання інтересу до навчання;

- неправильно організована в сім’ї чи в школі навчальна діяльність: відсутність трудового виховання, відсутність режиму, безлад у домі, неналагоджене життя в сім’ї, відсутність робочого місця.

Іноді особливі школярі не встигають у навчанні, їм не подобається вчитися, тому батьки повинні виявляти інтерес до їхніх навчальних занять, перевіряти, як вони виконують домашні завдання, допомагати виконувати складні вправи, організовувати активний відпочинок.

При появі у дитини з порушеннями психофізичного розвитку труднощів у оволодінні письмом можна скористатися такими порадами:

- важливо вчасно помітити, що дитині важко писати і це можна зробити самому, а краще з педагогом, проаналізувати, в чому утруднення: поганий почерк, повільне письмо, недописування, неправильне написання літер, порушена диференціація звуків тощо;

- звернутися до дитячого психолога, дефектолога чи логопеда;

- отримавши у дефектолога, логопеда пораду та певні завдання, потрібно виконувати їх разом з дитиною щодня по 20–25 хвилин.

Які ж можна дати рекомендації батькам щодо подолання у дітей труднощів у набутті навичок читання?

- постійно приділяйте увагу розвитку зв’язного мовлення, збагачуйте словниковий запас, слідкуйте за правильністю вимови звуків;

- своєчасно звертайтеся до логопеда при порушенні вимови звуків та утрудненні в опануванні навичками читання;

- доброзичливо, а не насильно прилучайте дитину до читання. Необхідно обов’язково сформувати у дитини потребу та бажання читати. Для цього корисно пропонувати книги, які їй цікаві. Не наполягати, щоб дитина читала тільки вголос. Корисно щоденно читати вголос всього кілька хвилин для відпрацювання темпу та закріплення навичок читання. Добре заохочувати дитину та переконувати її, що труднощі в оволодінні навичками читання можна та потрібно подолати.

Життєво важливим і необхідним чинником успішності дитини з особливостями психофізичного розвитку є достатній рівень освіченості. Що ж потрібно для цього?

- своєчасно навчати дитину умінням та навичкам, які відповідають віку дитини;

- стимулювати пізнавальну активність;

- контролювати засвоєння отриманих відомостей, щоб вони стали дійсно знаннями, якими дитина зможе скористатися;

- розширювати кругозір дитини не лише на дидактичному матеріалі (настільних іграх, книжках, фільмах), а й у різних життєвих ситуаціях;

- стимулювати дитину до розповіді про те, що прочитали, попросити переказати зміст твору, казки, мультфільму спочатку за питаннями, що орієнтують, а потім самостійно та навчити дитину виділяти головну думку сюжету, називати дійових осіб, події;

- навчати дитину читати, рахувати та писати тільки в ігровій формі;

- не допускати однобічного розвитку особистості дитини.

Тому головним завданням сімейного виховання є гармонійний усебічний розвиток дитини, підготовка її до життя в соціальних умовах, реалізація творчого потенціалу. Звичайно, не існує єдиної формули успішного виховання дітей у сім’ї – це завжди залежить від рівня моральності й духовної культури батьків, їхніх життєвих планів, ідеалів, вчинків та сімейних традицій.

Які ж основні умови успішного виховання дітей з порушеннями психофізичного розвитку?

- важливо створити у сім’ї здоровий мікроклімат, правильну тональність і загальну спрямованість, а для цього потрібно, щоб сім’я була дружна, цілеспрямована, радісна, щоб у сім’ї панувала атмосфера взаємодопомоги, щирості, тепла, справжньої турботи;

- довіряти дитині та надавати можливість діяти самостійно, оскільки довіра сприяє самовихованню дитини, її самовдосконаленню, тому відверті, довірливі стосунки між батьками й дітьми роблять мікроклімат у сім’ї благополучним;

- виховувати поважне ставлення дітей до найстарших членів родини – бабусі й дідуся;

- узгодження і єдність усіх сімейних вимог.

Головне правило: ні за яких обставин не допускайте в сім’ї різних дій, неузгоджених впливів.

Дотримуючись основних умов виховання дітей, батьки можуть використати такі правила:

1. незважаючи на інвалідність дитини, потрібно ставитися до неї як до дитини з порушеннями психофізичного розвитку, яка потребує спеціального навчання, виховання та догляду;

2. використовуючи спеціальні рекомендації, поради та інструкції дефектолога, психолога, реабілітолога, логопеда поступово і цілеспрямовано:

- навчайте дитину різних способів спілкування;

- навчайте основних правил поведінки;

- розвивайте навички самообслуговування;

- формуйте вміння, що допоможуть подолати стреси;

- виявляйте і розвивайте творчі здібності вашої дитини;

- розвивайте зорове, слухове, тактильне сприйняття за допомогою гри.

3. створіть у сім’ї середовище емоційної безпеки:

- виховуйте дитину в атмосфері любові, поваги та добра;

- дотримуйтеся постійного режиму дня;

- позбавтеся усіх чинників, що можуть спричинити у дитини страх чи негативну емоційну реакцію.

4. відвідуйте групи підтримки і взаємодопомоги, де можна полегшити почуття ізоляції, емоційну тривогу, поділитися як своїми успіхами так і проблемами;

5. виховуючи дитину з порушеннями психофізичного розвитку, треба навчитися:

- поважати свою дитину;

- сприймати її такою, як вона є;

- дозволяти їй бути собою;

- хвалити і заохочувати до пізнання нового;

- стимулювати до дії через гру;

- розмовляти з дитиною, слухати її, спостерігати за нею;

- підкреслювати її сильні властивості;

- впливати на дитину проханням – це найефективніший спосіб давати їй інструкції.

Підготувала практичний психолог Дойна Кодіца

Проєкт «Створення відкритого простору соціально-психологічної підтримки матері та дитини» виконується випускницями Академії Жіночого Лідерства, що реалізується Українським Жіночим Фондом в партнерстві з Національним Демократичним Інститутом (NDI) в рамках програми «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність (DOBRE)». Мамалигівська ТГ є партнером програми DOBRE, яка реалізується консорціумом організацій на чолі з організацією Всесвітні Громади (Global Communities) й фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Зміст є відповідальністю ГО «Відродження МК» і не відображає точку зору УЖФ, NDI, Global Communities та USAID.

Ви не авторизовані у системі для того щоб ви мали змогу коментувати новину вам необхідно авторизуватися або зареєструватися