Запит на інформацію і звернення громадян: у чому різниця?

Досить часто виникає питання: яка різниця між запитом на інформацію і зверненням громадян. Тут слід звернути увагу на те, що хоча за своїм значенням дані терміни подібні, проте між ними існує суттєва різниця.

Про відмінності та особливості між запитами на доступ до публічної інформації та зверненнями громадян читайте у чергових консультаціях фахівців Новоселицького бюро правової допомоги Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. 

Так, запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Звернення громадян – це викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (ст.3 Закону України «Про звернення громадян»).

А тому, ці два поняття відрізняються між собою, в першу чергу, своїм змістом: запит – прохання надати інформацію, звернення – прохання вчинити певні дії, викладені у пропозиціях, заявах чи скаргах.

Варто також мати на увазі, що запит на інформацію подається з метою реалізації конституційного права на отримання інформації, передбачене ст.34 Конституції України і врегульоване Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Водночас, звернення – подається з метою реалізації низки конституційних прав, зокрема для реалізації права на звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування, права брати участь в управлінні державними справами, реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Насамкінець, ще одна істотна відмінність – це строк для надання відповіді. Для запитів – це 5 робочих днів, для звернень – 30 календарних днів. Таким чином, розуміючи відмінності між цими двома документами та правильно застосовуючи кожний з них у відповідних випадках, можна збільшити свої шанси на отримання відповіді або у вчиненні відповідних дій у передбачені строки.

ЯКЩО В ІНФОРМАЦІЇ ВІДМОВЛЕНО

У випадку відмови або отримання неналежної відповіді, оскаржити такі дії розпорядника можна за допомогою Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (відповідно до «Закону про звернення громадян»), або звернувшись до суду.

Варто звернути увагу на терміни, коли таке оскарження може бути результативним. Законом передбачено, що до Уповноваженого з прав людини можна звернутися протягом року з моменту порушення права на інформацію. Однак краще робити це, щойно дізналися про факт порушення, бо Кодекс України про адміністративні правопорушення дає всього три місяці для притягнення особи до відповідальності, а у цей короткий термін має відбутися багато речей:

· громадянин має написати скаргу про порушення своїх прав до Офісу Уповноваженого;

· представник Уповноваженого з прав людини має знайти особу, яка порушила права громадянина на інформацію і скласти на неї протокол;

· протокол має бути доправлений до суду;

· суд повинен розглянути справу.

Пройти всі ці етапи протягом трьох місяців нелегко, тому краще не зволікати з подачею скарги.

Щодо судової гілки, то звернутися до адміністративного суду можна протягом 6 місяців. Проте громадянину доведеться заплатити судовий збір і знайти адвоката, який представлятиме його у справі.

Нагадуємо, що отримати безоплатну правову допомогу та захистити свої права можна, звернувшись до фахівців системи безоплатної правової допомоги. Карантин – це не перешкода для отримання правової допомоги від держави.

Як отримати правову допомогу дистанційно:

• зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

• поставити питання в повідомленні на електронну адресу Бюро novoselytske@legalaid.cv.ua;

• написати на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/;

• скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;

• зв’язатися з Новоселицьким бюро через скайп зв'язок novoselytske@legalaid.cv.ua